Методика сучасного уроку іноземної мови

      Методика сучасного уроку іноземної мови тісно пов’язана з інтерактивними навчальними технологіями: розробленням проектів, парною та груповою роботою, вирішенням проблемних питань та ситуацій, прес-конференціями та ін. Це – робочі зошити, аудіо - та відео матеріали, книжки для домашнього читання, тестові завдання й багато іншого.

      Вам добре відомо, що основною метою навчання іноземної мови є  формування в учнів комунікативної компетенції. Формування комунікативної компетенції означає оволодіння мовою як засобом між культурного спілкування, розвиток умінь використовувати мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу.

      Комунікативна компетенція складається з кількох видів:

• мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні;
• мовленнєвої компетенції, яка пов’язана з формуванням в учнів умінь та навичок спілкуватися в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіювання, говорінні (монолог, діалог), читанні, письмі;
• соціокультурної компетенції, яка передбачає засвоєння учнями знань соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається, культурних цінностей та морально-етичних  норм свого та іншого народів, а також формування умінь її використовувати у практичній діяльності;
• соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими реаліями (зразками), особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається;
• загально навчальних компетенцій, що сприяють оволодінню учнями стратегіями мовленнєвої діяльності, спрямованої на розв’язання  навчальних завдань і життєвих проблем.

Отже, комунікативна компетенція формується на основі взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння іноземною мовою.

      В умовах комунікативно орієнтованого викладання змінилися  форми та методи організації сучасного уроку. Тому коротко зупинюсь на структурі сучасного комунікативно орієнтованого уроку.

      Перш за все слід відмітити, що такий урок має бути інтерактивним. Спеціалісти, як правило, пропонують наступну структуру:

       1. Мотивація

       Мета цього етапу – зосередити увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до теми обговорення на уроці. Прийомами навчання можуть бути запитання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т.д. Так, наприклад, на цьому етапі можуть бути використані такі інтерактивні технології як „Мозковий штурм” або „Мікрофон”. На цей етап уроку відводиться не більше 5% часу заняття.   

  2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

       Мета -  забезпечити розуміння учнями змісту їх діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку (або позаурочного заходу) і що від них очікує вчитель.

       Формулювання очікуваних результатів уроку – це принциповий момент інтерактивного навчання, бо, не усвідомивши цього, учні можуть сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов’язану з навчальним предметом. Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати – це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг на даному уроці, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. 

      Часом буває доцільно залучити всіх учнів до визначення очікуваних результатів уроку або заходу.

В цій частині інтерактивного уроку я:

- називаю тему уроку, або прошу когось з учнів назвати її;

- звертаю увагу учнів, якщо назва теми містить нові слова або проблемні запитання;

- прошу когось із учнів оголосити очікуванні результати;

- нагадую, що в кінці уроку учні перевірятимуть, чи досягли вони цих результатів.

      Ця діяльність повинна зайняти приблизно 5% часу уроку.

       3. Надання необхідної інформації

       Мета – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути читання або аудіювання мовного матеріалу, міні-лекція або бесіда, виконання домашнього завдання. Для економії часу на уроці і для максимального ефекту від уроку можна подавати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. Наприклад, деякі уроки побудовані таким чином, що в підручнику для учнів є достатньо інформації для виконання завдань, і яка читається ще до уроку. Під час уроку вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно – прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування.

       Для забезпечення швидкого та ефективного залучення учнів до інтерактивної діяльності пропоную їм пам’ятки, які містять опис алгоритму діяльності (послідовний перелік дій, які вони мають реалізувати у певній навчальній ситуації).

       Основні правила поведінки учнів на уроці:

• відповідати швидко, чітко;
• не перебивати товарішив;
• поважати один одного;
• не засмічувати мову словами-паразитами;
• використовувати термінологію англійської мови.

      Ця частина уроку займає приблизно 10-15% часу.

       4. Інтерактивна вправа – центральна частина уроку (заходу)

       Мета – практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених завдань уроку. Послідовність проведення цього елемента наступна:

      -    Інструктування – вчитель розповідає учням про цілі вправи, про правила, про послідовність дій і кількість часу на виконання завдання; запитує, чи все учням зрозуміло (2-3 хв.).

• Поділ на групи і/або розподіл ролей (1-2 хв.)
• Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, як помічник, як ведучий  дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи та навчання у співпраці (5-15 хв.).
• Презентація результатів виконання вправи

 На цьому етапі інтерактивного уроку доцільно застосувати такі інтерактивні вправи як: „Ажурна пилка”, „Займи позицію”, „Два-чотири-всі разом”.

Інтерактивна частина уроку займає, як правило, близько 50-60% його часу.

5. Підведення підсумків, оцінювання результатів уроку

        Мета  - рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи  досягнуто поставленої мети, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі запитань: що нового дізналися, яким навикам навчилися, як це може бути використано в житті. Крім того, можна задати питання і щодо проведення самого уроку: що було найбільш вдалим і сподобалося, що слід змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі ці запитання. Для оцінювання результатів бажано лишати до 20% часу уроку.